Додаток 2 до розділу II

Додаток 2 до Розділу II

I. Коротке обґрунтування необхідності застосування пропонованої економічної реформи.

Існують об'єктивні закони розвитку природи, суспільства, в тому числі і економіки, як складової частини суспільних процесів.

Не знання цих законів загрожує, «більш-менш», великими або маленькими помилками, знання і не застосування їх це злочин. Знання можна отримати за допомогою хорошої освіти або з досвідом, отриманим в результаті накопичених помилок, за багаторічний період трудової діяльності. Якщо для управління автомобілем необхідно вчитися, складати іспити, мати досвід водіння, і тільки після цього тобі довірять вести автобус з 45 пасажирами або великий важкий автомобіль. Які тоді вимоги повинні бути пред'явлені, наприклад, до прем'єр-міністра? Питання риторичне!

Одним з критеріїв здорового суспільства є середній показник відмінності між найбагатшими і найбіднішими верствами суспільства. У розвинених, благополучних, з економічної точки зору, країнах такий соціальний показник не перевищує 10. У таких країнах найбільший прошарок складає середній клас. Такі країни найбільш стабільні і в цих країнах найкомфортніший рівень життя.

В Радянській Україні такий показник був значно менший 10. Хтось, наприклад, 1-й секретар міськкому партії мав пижикову шапку, а робітник ГПЗ - з кролика. Співвідношення цін цих головних уборів: кролик - 18 руб., Пижик – 97 руб. В одних квартира - 75 кв. м., в інших – 18 кв. м., а земельна ділянка для дому та дачі всім надавалась в межах 6 соток.

Чи була така система «зрівнялівкою», безумовно - ТАК. І ця зрівнялівка базувалася на двох основних принципах: соціальної справедливості і зрівняння можливостей із придбанням матеріальних благ.

З переходом на ринкову економіку, можливості придбання матеріальних благ повинні були б у всіх нас збільшитися, соціальна ж справедливість повинна хоча б відповідати нормам моралі і нашого християнського віросповідання.

В даний час, у більшості громадян України можливості з придбання матеріальних благ значно обмежені. Середньостатистичний показник між найбагатшими і найбіднішими перевищив 1000 і є найбільшим на планеті. Причиною зниження можливостей з придбання матеріальних благ для переважної більшості громадян України, стало системне злиття державної та комерційної діяльності чиновників, встановлення олігархічної системи управління економікою країни та ін. І як наслідок, ми маємо повну відсутність конкурентного економічного простору, неефективну економіку. А про ринкову економіку взагалі не може бути і мови. Тоді, що таке ми побудували? Питання знову набуває риторичності.

Для створення ефективної політичної надбудови - системи управління країною, з метою її збереження, як цілісної держави, збільшення чисельності (популяції) населення, необхідно створити, природним шляхом в країні ефективно діючу, економічну систему - економічний базис.

Основним, універсальним показником цього процесу може стати динаміка створення робочих місць та зміни показників на ринку праці.

Поява нових робочих місць, безпосередньо пов'язана із розширенням ринків збуту (споживання) тієї продукції, яка виробляється на цих робочих місцях.

Чим складніша продукція, тим вище створюваний при її виробництві та реалізації, додатковий продукт. Це і є основою основ ринкової, капіталістичної системи, яку в одній фразі сформулював К. Маркс у своєму «Капіталі»: «... гроші, товар (послуга), гроші + додатковий продукт...». Цю формулу досі вивчають у всіх країнах світу. Проста на перший погляд, вона наочно показує, що економічна основа капіталістичної економіки, це гроші, тобто основна їх функція – КАПІТАЛ. Хочеш заробити гроші (додатковий продукт), спочатку вклади гроші (капітал). У нас же, наш уряд гроші вилучає (спробуй - візьми кредит в банку), а «у них» (МВФ) бере кредит ?!

  Їм гроші сьогодні потрібні, поки вони при владі. Вони не чекають, коли економіка запрацює і в бюджеті з'являться кошти, які можна буде «дерибанити». На той час, їх і слід прохолоне, будуть інші люди у владі. А хто ж на інших працювати хоче ?!

І так, перше - це гроші. Для економіки це теж саме, що і кров для живого організму. Необхідний грошовий обсяг для економіки повинен забезпечувати Національний банк і монетарна політика держави.

Друге - високий додатковий продукт забезпечують високі технології, а звідси висококваліфіковані робочі місця.

Найменші поповнення в економіку держави приносить продаж сировини (зерно, ліс ...). Найбільші надходження – продаж високотехнологічних і науково-ємних товарів (турбіни, двигуни, літаки кораблі та ін.).

Висновок: мета реформи очевидна, все в кінцевому підсумку прийде до одного - створення висококваліфікованих робочих місць. Динаміка цього процесу повинна бути тим лакмусовим папірцем, який може оцінити ступінь розвитку економіки в країні, результативність роботи того чи іншого уряду. Все, що перешкоджає цьому процесу, має бути терміново заблоковано і зупинено.

II. Основні заходи, які сприятимуть процесу створення висококваліфікованих робочих місць:

1. Створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату для розвитку бізнесу, створення нових робочих місць. Для цього потрібно:

- законодавчо закріпити права інвестора вирішувати спірні питання його діяльності в Україні в судах тих країн, в яких даний інвестор зареєстрований;

- створення привабливої системи оподаткування. І питання, навіть не в розмірі податку, а в його простоті нарахування, і прийнятних правилах його сплати.

Необхідно спростити систему оподаткування шляхом:

а) передачі прав податкових агентів фізичних і юридичних осіб банкам, в яких вони обслуговуються;

б) ввести два основні податки:

- на надходження грошей на розрахункові рахунки юридичних осіб (безготівкова складова фінансового ринку) у розмірі 15%;

- на надходження грошей на розрахункові рахунки фізичних осіб (готівкова складова фінансового ринку), в розмірі прогресуючого податку від 10 до 20%.

За допомогою існуючих електронних технологій сплата податку повинна відбуватися автоматично, в момент надходження грошей на р/р фізичної або юридичної особи.

Результатами цього стане, перш за все:

  1. Зниження додаткового навантаження на підприємця.

Йому не треба буде оплачувати величезний штат своїх бухгалтерів, які він оплачує, а вони працюють не на нього, а на державу.

Простота і порядок сплати мінімізують помилки в нарахуванні податків, знизять вірогідність штрафних санкцій.

  1. Вивільняться кошти з бюджету, які сьогодні йдуть на утримання величезної кількості співробітників податкових органів.
  2. Податки почнуть платити ВСІ.
  3. ВСІ будуть платити податки за єдиною системою оподаткування.
  4. Якщо ВСІ будуть платити, значить, надходження від податків будуть більші.
  5. З «тіньової зони» країни, в економіку «перетечуть» понад 70 млрд. доларів США. Частина цих кошів стане прямими інвестиціями, частина - реінвестиціями. Головне, вони будуть формувати банківську і фінансову систему країни, вони будуть оподатковуватись.
  6. Спроститься контроль за сплатою податків. Досить буде висококваліфікованих програмістів для контролю за сплатою податку, до 5 чоловік на регіон (сьогодні в 100 - 300 разів більше).
  7. На ринок праці, в результаті політичної і економічної реформ, надійде велика когорта колишніх чиновників і функціонерів, високоосвічених і зовсім не дурних людей, більшість з яких не зможуть знайти собі «гідне», на їхню думку, нове місце роботи, і будуть змушені створювати свій бізнес , а отже, з'являться нові робочі місця. Вони змушені будуть вкладати в свій бізнес, свої «чесно» зароблені на попередньому, державному місці роботи гроші, які у них сьогодні виконують функцію накопичення, отже, завтра, в економіці країни з'явиться додатковий капітал.
  8. Значно знизиться рівень корупції.

2. Не треба боятися безробіття!

Безробіття - головний стимул підвищення продуктивності праці і стимул для вдосконалення своїх професійних навичок.

Всі ми знайомі з ситуацією: гривня зміцнюється, інфляція знижується, висновок - до нас їдуть експерти МВФ. Гривня падає, інфляція набирає обертів, висновок - кредит МВФ знову нам не дали. Економіка продовжує падати.

Для уряду отримання кредиту – панацея. Можна створювати видимість роботи, і протриматись біля влади ще трохи, за принципом – «ніч протриматися, та день простояти». Адже кожен день приносить їм, тим, хто розподіляє кредити, фантастичні прибутки.

У наших горе-правителів, з їх рівнем освіти і досвіду роботи, є тільки один спосіб стримувати курс гривні і рівень інфляції, це монетарна політика НБУ по вилученню національної валюти з обороту.

Мета такої політики отримання хоча б ще одного кредиту, який віддавати не їм.

3. Не треба боятися інфляції!

Інфляція - це і додаткові гроші в економіку. Економіка без грошей - це організм без крові.

Інфляція - так, це кредити в національній валюті, але це гроші в економіку країни, це нові робочі місця.

Зниження курсу національної валюти - це і збільшення потенціалу експорту, а це в свою чергу збільшення числа робочих місць.

Головне організувати облік і контроль за видачею та використанням кредитів.

Для цього повинна бути терміново змінена кредитна політика держави, а це перш за все політика НБУ, збільшення резервних фондів банків, розвиток системи страхування кредитів. Особливе значення мають кредити на модернізацію виробництва і закупівлю сировини, пріоритет по отриманню таких кредитів повинен бути закріплений на державному рівні.

4. Не треба бояться зростання тарифів і прогресивного податку на нерухомість.

З кінця 80-х, у людей почали з'являтися «зайві» гроші, якими не можна було користуватися як капіталом. Були відсутні: фондовий ринок, ринкове законодавство, фінансово-банківська система, досвід підприємницької діяльності та ін. Вихід був один - накопичувати, але де, і в чому? Ще були актуальними спогади про кримінальні статті за валютні операції та операції з антикваріатом. А зберігати на ощадних книжках відучили МММ - меми та банки - банкрути. Залишилася привабливою одна ніша - тихо, надійно, із стабільним приростом - нерухомість. У деяких чиновників кількість квартир сягала декількох десятків. Ціни на нерухомість злетіли в десятки і сотні разів, ринок був «перегрітий» «інвестиціями» за схемою:

Гроші - накопичення - капітал (інвестиції в будівництво) - квартири - накопичення.

Проблема полягала в тому, що накопичені, в основному, чиновниками і бандитами гроші, були капіталом нетривалий час (на момент будівництва), а накопиченням раніше «заробленого» вони є досі. Це ті гроші, які вилучені з економіки і заморожені. Великий бум в будівництві не зробив житло доступним для мільйонів молодих сімей.

Ці порожні квартири навіть не здають в оренду, боячись засвітитися в податкових органах, перед місцевою владою, сусідами.

Тарифи і прогресуючий податок на нерухомість повинні бути мінімальними (аж до «0») для єдиного майнового стандарту, прийнятого суспільством, який повинен з часом, зі зростанням рівня життя населення, теж зростати. Все, що є більшим за цей рівень, має обкладатися більшими і прогресуючими тарифами і податками на майно, за кожен «додатковий» квадратний метр, за кожен понаднормово спалений кубометр газу. В цьому випадку ринок нерухомості може обвалитися, ціни на квартири падатимуть, можливий навіть не контрольований обвал, коли падіння ціни буде нижче реальної вартості. ТОДІ і молоді сім'ї отримають шанс обзавестися житлом. Можливо, народжуваність підвищиться і, головне, звільняться величезні до 150 млрд. НЕ гривень ресурси, які надійдуть на економічний ринок країни у вигляді капіталу, а це вже в свою чергу створить нові робочі місця.

5. Не треба боятися повернення природних монополій державі.

Повернути під контроль держави, природні монополії, такі як видобуток і постачання природного газу, електроенергії, бурштину, вугілля, алкоголю та ін., які сьогодні знаходяться в приватних руках. На основі цих виробництв зробити Закриті Акціонерні Товариства, контрольні пакети, яких будуть державними. Частина акцій із яких, повинні належати Пенсійному Фонду (ті ж платні автобани, лікеро-горілчані виробництва, ГТС ...). Змінити систему контролю та обліку за їх діяльністю, перш за все, застосовуючи принцип повної прозорості їх діяльності.

Вибори керівників цих підприємств проводити на конкурсній основі, на звітно-виборчих зборах, не рідше одного разу на 3 роки, порівнюючи розрахункові показники результатів діяльності із наявними.

5.1. Відновити «старі», традиційні і розширювати нові ринки продажу української продукції, як на території митного союзу (МС), так і ЄС та інших регіонах планети.

6. Не треба бояться наслідків часткової реприватизації .

Часткова реприватизація, погодьтеся, звучить набагато краще, ніж термін депопуляція, що все частіше вживається по відношенню до нашого населення? Ще вчора, працюючи на одній роботі і, сплачуючи прибутковий податок, рядовий комсомольський функціонер, або співробітник правоохоронних органів на пенсії, протягом декількох років ставали власниками мільярдних статків. Ринкову оцінку активів, що належать новим власникам - фізичним особам, необхідно робити в рамках спеціального закону, в якому, в тому числі, буде передбачений порядок стягнення з власника 15% прибуткового податку, з урахуванням раніше сплаченого аналогічного податку і з врахуванням тих сум, які власником були вкладені в модернізацію, або розвиток своїх активів за час, що минув після їх приватизації.

Ввести норму: якщо кінцевий бенефіціар, тих чи інших активів, не в змозі документально довести факт оплати 15% отриманого ним доходу в період з 1991 року по даний момент, він буде змушений провести експертну оцінку свого фінансового стану на момент чергового заповнення декларації та сплатити 15% з суми, не підтвердженої сплатою прибуткового податку за попередні періоди.

Повернені, через часткову реприватизацію, грошові кошти необхідно направити через Пенсійний Фонд на модернізацію державних підприємств, які володіють монополіями (платні дороги, станції, що виробляють е / енергію, видобувають золото і бурштин, ГТС та ін.). Тоді пенсійний Фонд протягом десятиліть буде мати разом із відрахуваннями працюючого населення, істотний дохід від підприємств-монополістів.

7. Не треба бояться утворення ринку землі.

Кінцевим бенефіціаром - власником землі, може бути тільки громадянин України, фізична особа. Він може купити в іншого громадянина його землю, чи продати йому свою. Внести її в заставу банку, який в разі неповернення кредиту може продати наявну у нього в заставі землю, тільки громадянину України. Громадянин України може вносити свою землю в статутний фонд юридичної особи, при виході із засновників, його частина статутного фонду передається йому в тому вигляді, в якому він її вносив. При банкрутстві юридичної особи, реалізація землі можлива тільки громадянам України, її фізичним особам.

Даний підхід капіталізує сільськогосподарський ринок, дасть йому вільно розвиватися, залучить нові технології, створить нові робочі місця.

Із збільшенням числа кваліфікованих робочих місць, виникне проблема дефіциту працівників, здатних їх зайняти, що в свою чергу буде хорошим стимулом:

- для відновлення ланцюжка освіти: професійно-технічної, середньо - спеціальної, вищої;

- підняття заробітної плати, що в свою чергу, збільшить обсяг капіталу на внутрішньому ринку країни.

Для прийняття законів, необхідних для втілення АНТИКРИЗОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ (АКПВДУ) в життя, необхідно створити Комітет Національного Порятунку (КНП), в функції, якого входила б підготовка, прийняття в парламенті необхідного комплексу законів, а також відстеження та своєчасне коригування їх за результатами і наслідками впровадження.

 Завантажити АНТИКРИЗОВУ ПРОГРАМУ ГО "Визволення"

ГО "Визволення"

ГО "Визволення", спрямовує діяльність на задоволення та захист законних політичних соціальних, економічних, національно-культурних, та інших спільних інтересів своїх членів та населення країни

 

ГО "Визволення"

Контакти

  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  +38 097 862 97 88
  +38 093 014 24 44
  0432 64 54 26
  м.Вінниця вул. Хмельницьке шосе, 82, оф.444

Соц мережі